ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДСТУ Б В.2.7-100-2000
ДСТУ Б В.2.7-100-2000 Добавки активні мінеральні для цементів. Методи випробувань
Дата набрання чинності: 2000-07-01
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Даний стандарт поширюється на активні мінеральні добавки (далі - добавки), які
додають під час помелу цементу, і встановлює методи їх випробувань.
Стандарт не розповсюджується на доменні та електротермофосфорні гранульовані шлаки, що застосовують для виробництва цементу.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У даному стандарті використані посилання на такі стандарти:
ГОСТ 310.3-76 |
Цементы. Методы определения нормальной густоты, сроков схватывания и равномерности изменения объема |
ГОСТ 310.4-81 |
Цементы. Методы определения прочности при изгибе и сжатии |
ГОСТ 427-75 |
Линейки измерительные металлические. Технические условия |
ГОСТ 2874-82 |
Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством |
ГОСТ 4013-82
|
Камень гипсовый и гипсоангидритовый для производства вяжущих материалов. Технические условия |
ГОСТ 6139-91 |
Песок стандартный для испытаний цемента. Технические условия |
ГОСТ 6613-86 |
Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия |
ДСТУ Б В.2.7-90-99 |
Вапно будівельне. Технічні умови |
ГОСТ 9179-77 |
Известь строительная. Технические условия |
ДСТУ Б В.2.7-100-2000 (ГОСТ 25094-94) С.2
З ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1 Загальні положення
+3
3.1.1 Випробування слід проводити у приміщеннях з температурою повітря (20 )OC і
-2
відносною вологістю не менше 50 %.
3.1.2 Перед випробуванням матеріали і воду витримують до прийняття ними температури приміщення.
3.1.3 Для виготовлення і зберігання зразків застосовують питну воду за ГОСТ 2874.
3.1.4 При проведенні випробувань слід застосовувати посудини, прилади та інструменти, виготовлені з матеріалів, які не реагують з цементом, цементним розчином і реактивами.
3.1.5 Похибка засобів контролю не повинна перевищувати:
1 г - при зважуванні матеріалів;
0,5 г - при зважуванні води;
0,5 см3 - при вимірюванні води.