ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДБН Б.2.4-1-94
ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень. Планирование и застройка сельских поселений.
Дата набрання чинності: 1994-03-01
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні нових сільських населених пунктів України належить дотримуватись Державних будівельних норм з питань планування і забудови сільських поселень.
1.2. Ці норми обов'язкові для всіх державних, кооперативних і громадських підприємств, організацій і установ, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, які здійснюють проектування, будіництво і благоустрій на території сільських населених пунктів, а також для фермерських (селянських) господарств та індивідуальних забудовників.
1.3. При проектуванні сільських населених пунктів України, поряд з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360-92*, СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів.
1.4. Реконструкція і розвиток сільських населених пунктів повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проектами схемами генеральних планів території сільської Ради (сільськогосподарського підприємства), генеральними планами сільських населених пунктів, проектами детального планування сільських населених пунктів, проектами планування і забудови громадського центру або інших фрагментів населених пунктів, що ув'язані з проектами територіального розвитку сільських адміністративних районів.
ПРИМІТКА. Сільський населений пункт (сільські поселення) єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в сільському господарстві та інших територіально розосередже них галузях, забезпечене об'єктами соціального та виробничо го призначення.
1.5. Основним напрямком переулаштування сільських населених пунктів є їх розвиток і реконструкція. Будівництво нового селища допускається, як виняток через винесення сіл із зон захоплення або у зв'язку з промисловою розробкою корисних копалин на його території, а також відселенням із зони екологічних катастроф та стихійних лих. Заняття нових територій вимагає відповідних обгрунтувань та оформлення відведення земельних ділянок за установленим порядком.