ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)
ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96) Добавки для бетонів. Методи визначення ефективності
Дата набрання чинності: 1999-01-01
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Цей стандарт поширюється на добавки на основі неорганічних та органічних речовин (далі - добавки) для важких і легких бетонів та встановлює методи визначення ефективності добавок за критеріями ефективності у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-65.
Стандарт не поширюється на мінеральні добавки.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Посилання на стандарти, що використовуються, наведені у додатку А.
3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1 За показниками якості добавки повинні відповідати вимогам відповідним нормативним документам і технічній документації на конкретний продукт, а за показником ефективності дії - критерію ефективності у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.7-65.
3.2 Ефективність добавок визначають порівнянням показників якості бетонних сумішей, бетонів контрольного та основного складів, за винятком стабілізуючих, водоутримую-чих добавок та добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури. Ефективність зазначених добавок визначають тільки на бетонах основного складу.
Бетон контрольного складу - бетон без добавок.
Бетон основного складу - бетон контрольного складу з оптимальним дозуванням добавки.
Оптимальне дозування добавки - мінімальна кількість добавки, при введенні якої до складу бетону досягається максимальний ефект дії за критеріями ефективності у відповідності з ДСТУ Б В. 2.7-65.
3.3 Добавки слід вводити у бетони з водою замішування. Безпосередньо перед використанням рідкі добавки, емульсії, суспензії повинні бути перемішані, сухі добавки розчинені. Воду, що входить у склад добавок, враховують при розрахунку складу бетону. В сухі бетонні суміші воду вводять за один прийом.
Вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732.
При визначенні ефективності поризуючих добавок для легких бетонів воду у бетонну суміш вводять за декілька прийомів.
3.4 У лабораторних умовах заміси слід проводити на сухих заповнювачах.
Сипкі матеріали дозують за масою. Воду та розчини (емульсії, суспензії) добавок дозують за масою або об'ємом. Допускається дозування пористих заповнювачів за об'ємом з обов'язковим контролем насипної щільності.
Похибка дозування цементу, заповнювачів, води та добавок не повинна перевищувати
1 %.
3.5 Проби бетонної суміші відбирають за ГОСТ 10181.0. Зразки бетону для різних видів випробувань виготовляють та зберігають у відповідності з вимогами стандарту на конкретний вид випробування. Кількість зразків, що виготовляються, визначають за стандартом на конкретний метод випробування.
Зразки бетону контрольного та основного складів повинні тверднути в ідентичних умовах за винятком випадків, коли добавка використовується з метою змінення режиму тверднення бетону.