ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96)

---

ДСТУ Б В.2.7-69-98 (ГОСТ 30459-96) Добавки для бетонів. Методи визначення ефективності

Дата набрання чинності: 1999-01-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на добавки на основі неорганічних та органічних речовин (далі - добавки) для важких і легких бетонів та встановлює методи визначення ефективності добавок за критеріями ефективності у відпо­відності з ДСТУ Б В.2.7-65.

Стандарт не поширюється на мінеральні добавки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Посилання на стандарти, що використо­вуються, наведені у додатку А.

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 За показниками якості добавки повин­ні відповідати вимогам відповідним норма­тивним документам і технічній документації на конкретний продукт, а за показником ефек­тивності дії - критерію ефективності у відпо­відності з вимогами ДСТУ Б В.2.7-65.

3.2 Ефективність добавок визначають порівнянням показників якості бетонних сумі­шей, бетонів контрольного та основного скла­дів, за винятком стабілізуючих, водоутримую-чих добавок та добавок, що підвищують захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури. Ефективність зазначених добавок визначають тільки на бетонах основ­ного складу.

Бетон контрольного складу - бетон без добавок.

Бетон основного складу - бетон конт­рольного складу з оптимальним дозуванням добавки.

Оптимальне дозування добавки - міні­мальна кількість добавки, при введенні якої до складу бетону досягається максимальний ефект дії за критеріями ефективності у відпо­відності з ДСТУ Б В. 2.7-65.

3.3 Добавки слід вводити у бетони з водою замішування. Безпосередньо перед викорис­танням рідкі добавки, емульсії, суспензії по­винні бути перемішані, сухі добавки розчи­нені. Воду, що входить у склад добавок, вра­ховують при розрахунку складу бетону. В сухі бетонні суміші воду вводять за один прийом.

Вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732.

При визначенні ефективності поризуючих добавок для легких бетонів воду у бетонну суміш вводять за декілька прийомів.

3.4 У лабораторних умовах заміси слід проводити на сухих заповнювачах.

Сипкі матеріали дозують за масою. Воду та розчини (емульсії, суспензії) добавок дозують за масою або об'ємом. Допускається дозування пористих заповнювачів за об'ємом з обов'язковим контролем насипної щільності.

Похибка дозування цементу, заповнюва­чів, води та добавок не повинна перевищувати

1 %.

3.5 Проби бетонної суміші відбирають за ГОСТ 10181.0. Зразки бетону для різних видів випробувань виготовляють та зберігають у відповідності з вимогами стандарту на кон­кретний вид випробування. Кількість зразків, що виготовляються, визначають за стандар­том на конкретний метод випробування.

Зразки бетону контрольного та основного складів повинні тверднути в ідентичних умо­вах за винятком випадків, коли добавка вико­ристовується з метою змінення режиму тверд­нення бетону.

Введіть символи з зображення:

---