Додати фірму
Додати акціюПодати оголошення

ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДБН В.3.2-1-2004 Зміна № 2


ДБН В.3.2-1-2004 Зміна № 2 Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини.

Дата набрання чинності: 2011-04-01


Дані Норми встановлюють основні вимоги до реставрації, консервації та ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах культурної спадщини.

Дані Норми поширюються на всі види реставраційних, консерваційних, реабі­літаційних, ремонтних та відновлювальних робіт на пам'ятках містобудування та ар­хітектури, історії, археології та монументального мистецтва, за винятком робіт із бла­гоустрою території та художньо-реставраційних робіт.

Вимоги Норм обов'язкові для всіх органів охорони пам'яток, власників пам'яток, проектно-реставраційних, науково-дослідних організацій, архітектурних майстерень, будівельно-реставраційних організацій, інших юридичних та фізичних осіб незалежно від їх підпорядкування, які безпосередньо беруть участь у збереженні та реставрації пам'яток.

Перелік нормативних документів і нормативно-правових актів, на які е посилання в цих Нормах, наведено в додатку А. Перелік міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при виконанні реставраційних робіт, наведено в до­датку Б. Терміни та визначення наведено в додатку В.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Головною метою реставрації пам'ятки є збереження історичної достовірності (автентичності).

1.2 Даними Нормами встановлюються такі головні принципи реставрації пам'ятки:
- принцип найменшого втручання та змін, забезпечення максимального збере­ження автентичності пам'ятки;
- принцип реверсивності, тобто всі застосовані матеріали і технології повинні бути максимально зворотними (підлягати видаленню без пошкодження автентичного матеріалу).

1.3 Реставрація повинна грунтуватись на бережливому ставленні до старовинної субстанції та автентичних документів і передбачати збереження і розкриття естетичних та історичних цінностей пам'ятки.

1.4 Не дозволяється змінювати принципову структуру пам'ятки і декор будівель. Зміни в розплануванні об'єкта чи окремих його приміщень потрібно визначати лише обгрунтованими доконечними потребами експлуатації та збереження.

1.5 Збереження пам'ятки повинно передбачати одночасно збереження безпосе­реднього традиційного оточення.
Навколо об'єкта (споруди) пам'ятки потрібно створювати охоронну зону, в якій нове будівництво, усі знесення та перетворення, які могли б змінити співвідношення об'ємів та кольорів, забороняються.
1.6 Переміщення пам'ятки цілком або частково дозволяється лише у тих випадках, коли цей захід є єдиним засобом забезпечити її збереження.

1.7 Скульптурні, малярські або декоративні елементи, що є невід'ємною частиною пам'ятки, не дозволяється відділяти (відокремлювати) від неї, окрім тих випадків, коли цей захід є єдиним засобом забезпечити збереження даних елементів.

1.8 При виконанні консерваційно-реставраційних робіт слід застосовувати тра­диційні для пам'ятки технології і матеріали, а також перевірені практикою сумісні матеріали, розроблені спеціально для ведення реставраційних робіт і виготовлені за чинною нормативною документацією.
Якщо застосування традиційної техніки (матеріалів і технологій) неможливе або не дає бажаного результату, консервацію або реставрацію пам'ятки можна здійснювати за допомогою сучасної техніки збереження та будівництва, ефективність якої доведена науковими даними і гарантована практичним досвідом і не завдає шкоди автентичності пам'ятки.

1.9 При проведенні реставраційних, ремонтних і відновлювальних робіт потрібно зберігати значимі внески всіх епоху створення пам'ятки. Осягнення єдності стилю не є метою реставрації.

1.10 Якщо будівля має кілька нашарувань з різних епох, розкриття якогось нижче розташованого шару допускається лише в надзвичайних випадках та за умов, що елементи, які усуваються (переносяться), історично малоцінні, а композиція, яка постає при цьому, е цінним історичним, науковим або естетичним свідченням, що збереглося у задовільному стані.
Оцінка згаданих елементів та рішення про їх усунення (перенесення) приймаються науково-реставраційною радою з залученням незалежних експертів та затверджуються Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

1.11 При виконанні робіт потрібно проводити консервацію або реставрацію еле­мента пам'ятки, а не його заміну. Заміна елемента допускається, якщо реставрація неможлива або її результати ненадійні.

1.12 Всі доповнення, необхідність яких визнано з естетичних або технічних мір­кувань, повинні мати ознаки, що дозволяли б їх ідентифікувати, як реставраційні доповнення і відтворюватися виразно в композиції, щоб реставрація не призвела до фальсифікації архітектурного або мистецького твору (картини, фрески, деталі, об'єкта) та його історичної цінності.

1.13 Всі заходи консервації, реставрації та протипожежної, санітарної, екологічної охорони тощо, які проводяться на пам'ятці, не повинні призводити до змін пам'ятки і погіршувати її естетичну, історичну, наукову або художню цінність.

1.14 Експлуатацію споруди пам'ятки потрібно здійснювати відповідно до вста­новлених режимів використання, визначених Державними органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Суспільно-корисна функція споруди пам'ятки повинна завжди сприяти її збере­женню.

1.15 Враховуючи технічний стан пам'ятки, потрібно своєчасно проводити поетапні роботи з її консервації або реставрації, а саме:
- протиаварійні (або невідкладні) - комплекс робіт із ліквідації аварійного стану конструкцій або споруди пам'ятки;
- першочергові (або термінові) - комплекс робіт, пов'язаних з дослідженнями та консервацією пам'ятки, спрямований на виявлення та усунення найбільш небезпечних факторів, що діють на пам'ятку, ліквідацію наслідків їх дії і консервацію найбільш пошкоджених елементів;

- планові (технологічні) - комплекс робіт із дослідження та реставрації пам'ятки на основі затвердженої проектної документації та проекту організації робіт.

1.16 Враховуючи обсяги робіт, наявність коштів та специфіку технології їх вико­нання, дозволяється проводити роботи з реставрації не всієї пам'ятки, а окремих її частин, елементів, конструкцій, деталей, якщо це не зашкодить загальному збере­женню пам'ятки.
Порядок та послідовність робіт повинні визначатися в проекті організації робіт (ПОР) і проекті виконання робіт (ПВР).

1.17 Об'єктом нормування даних Норм є загальні вимоги до складу науково-про­ектної документації, вимоги до проведення архітектурно-археологічних, архітектурних, інженерних та науково-технологічних досліджень, організації і технології ведення робіт на пам'ятках з основних технологічних процесів:
- підсилення, реставрація та відновлення основ і фундаментів;
- влаштування гідроізоляції;
- консервація, реставрація та відновлення мурувань і несучих конструкцій;
- реставрація та ремонт конструкцій дахів і покрівель;
- консерваційно-реставраційні роботи в інтер'єрах;
- консерваційно-реставраційні роботи на фасадах;
- консервація та реставрація архітектурного та ліпного декору;
- консервація, реставрація та відновлення дерев'яних виробів і конструкцій;
- консервація, реставрація та відновлення виробів і конструкцій з металу та каменю;
- реставрація та ремонт підлог.

1.18 Питання щодо проведення земляних робіт, зокрема, археологічних розвідок, розкопок, влаштування дренажу і гідроізоляції, при розміщенні пам'яток культурної спадщини в межах зон санітарної охорони джерел господарсько-питного водопоста­чання, курортних та рекреаційних об'єктів, санітарно-захисних зон територій кладовищ, поховань тварин, об'єктів захоронения небезпечних відходів, а також умови проведення цих робіт і необхідні обгрунтовані охоронні заходи повинні погоджуватись з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

 2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ

ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Розробка науково-проектної документації на проведення реставраційних, кон-серваційних та ремонтних робіт на пам'ятці здійснюється згідно з цими Нормами та нормативними документами, які регламентують склад та порядок розроблення заз­наченої науково-проектної документації, а також нормативними документами для будів­ництва (ДБН А.2.2-3) в тій частині, яка не суперечить цим Нормам.

2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів нерухомої культурної спадщини повинна включати розділи:

- попередні роботи;
- комплексні наукові дослідження;
- обгрунтування проектних рішень;
- робочі креслення
- проектно-кошторисна документація;
- науково-реставраційний звіт.

2.3 Зміст і склад науково-проектної документації та стадійність проектування вста­новлюються реставраційним завданням відповідно до нормативних документів України, які регламентують склад та порядок розроблення науково-проектної доку­ментації на проведення реставраційних, консерваційних та ремонтних робіт.


Введіть символи з зображення:


Реклама:




Реклама:

Технічні рішення

Кладка блоків

Кріплення

Рекомендації по ізоляції скатного даху в два шари мінеральною ізоляцією URSA.

Містки холоду – як їх уникнути?

Інструменти, необхідні для фарбування

Тепла підлога

Как утеплить подвал?

Утеплення віконних скосів - новинка в асортименті продукції Ytong Multipor

Теплоизоляция подвалов

Основа – це гарна підготовка

Відео

Навісний вентильований фасад (НВФ), частина 2

Ceresit CM11 Plus

Особенности применения геля для кирпичной кладки в строительстве

Скатний дах. Теплофізика

Видео інструкциї з монтажу вертикального сайдингу «Альта-Профіль»

Теплоізоляція фасадів матеріалами URSA

Ceresit CX 5 Экспресс-цемент

Фільм про технології виробництва полістиролу, що спінюється Alphapor

TYTAN Professional 65 Пена профессиональная зимняя

Мультипор. Інструкція з проведення робіт